1. Великий тлумачний словник сучасної мови

стятий

стя́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до стяти I.

|| стято, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стятий — стя́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. стятий — СТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до стя́ти¹; // у знач. прикм. [Юлія:] Я колись на стятих смереках дуже гарні хрущі бачила (І. Франко); Дівчинка у вінку з гіллячки винограду тягла за собою на віз кілька стятих батьком довгих лозин (М. Словник української мови у 20 томах
  3. стятий — СТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стя́ти¹. [Юлія:] Я колись на стятих смереках дуже гарні хрущі бачила (Фр., IX, 1952, 192); Дівчинка у вінку з гіллячки винограду тягла за собою на віз кілька стятих батьком довгих лозин (Коцюб. Словник української мови в 11 томах