1. Орфографічний словник української мови

сульфід

сульфі́д

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сульфід — СУЛЬФІ́Д, у, ч. Сполука сірки з металами. Сульфіди в породах донецького карбону представлені головним чином піритом (з наук. літ.); Сульфід цинку добувають у вигляді білого осаду при дії сульфідів лужних металів на солі цинку (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. сульфід — -у, ч. Сполука сульфуру з металами та неметалами, що менш електронегативні за Сульфур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сульфід — СУЛЬФІ́Д, у, ч. Сполука сірки з металами. Сульфіди в породах донецького карбону представлені головним чином піритом (Геол. ж., XIII, 3, 1953, 32); Сульфід цинку добувають у вигляді білого осаду при дії сульфідів лужних металів на солі цинку (Заг хімія... Словник української мови в 11 томах