1. Орфографічний словник української мови

сусідка

сусі́дка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідка — [сус’ідка] -дкие, д. і м. -с'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  2. сусідка — СУСІ́ДКА, и, ж. Жін. до сусі́д. Посидь, сусідко, – ще трошки видко (Номис); Двері виходять на великий шкляний ганок, якого половина належить мені, а половина моїй сусідці (Леся Українка); Сусідки оступили Параску... Словник української мови у 20 томах
  3. сусідка — -и. Жін. до сусід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сусідка — Сусі́да, -ди і сусі́дка, -дки, -дці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сусідка — СУСІ́ДКА, и, ж. Жін. до сусі́д. Посидь, сусідко, — ще трошки видко (Номис, 1864, № 10888); Двері виходять на великий шкляний ганок, якого половина належить мені, а половина моїй сусідці (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. сусідка — Сусідка, -ки ж. 1) Сосѣдка. Посидь, сусідко, ще трохи видко. Ном. № 10887. 2) пт. Alauda cristata. Драг. 6. ум. сусідонька, сусідочка. Словник української мови Грінченка