1. Орфографічний словник української мови

сусідити

сусі́дити

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідити — СУСІ́ДИТИ, джу, диш, недок. 1. Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами. – Ну, і сусіди дав нам пан-біг! – жалілась вона чоловікові .. Найгірше докучала їм Хима .. З другого боку, на найближчім горбі, сусідив Юра. Словник української мови у 20 томах
  2. сусідити — -джу, -диш, недок. 1》 Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами. 2》 Бути, розташовуватися поруч, поблизу кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сусідити — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. сусідити — СУСІ́ДИТИ, джу, диш, недок. 1. Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами. — Ну, і сусіди дав нам пан-біг! — жалілась вона чоловікові.. Найгірше докучала їм Хима.. З другого боку, на найближчім горбі, сусідив Юра. Словник української мови в 11 томах