сусідити

сусі́дити

-джу, -диш, недок.

1》 Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами.

2》 Бути, розташовуватися поруч, поблизу кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сусідити — сусі́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сусідити — СУСІ́ДИТИ, джу, диш, недок. 1. Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами. – Ну, і сусіди дав нам пан-біг! – жалілась вона чоловікові .. Найгірше докучала їм Хима .. З другого боку, на найближчім горбі, сусідив Юра. Словник української мови у 20 томах
  3. сусідити — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. сусідити — СУСІ́ДИТИ, джу, диш, недок. 1. Мешкати поруч, поблизу кого-небудь; бути сусідом, сусідкою, сусідами. — Ну, і сусіди дав нам пан-біг! — жалілась вона чоловікові.. Найгірше докучала їм Хима.. З другого боку, на найближчім горбі, сусідив Юра. Словник української мови в 11 томах