1. Орфографічний словник української мови

січовий

січови́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. січовий — [с'ічовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
  2. січовий — СІЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до Січ¹. Вийшовши на берег, утікачі почимчикували розшукувати січове начальство (С. Добровольський); // Належний Січі, січовикам. – В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки! (П. Словник української мови у 20 томах
  3. січовий — -а, -е. Прикм. до Січ I. || Належний Січі, січовикам. || Власт. Січі, січовикам. || Який входить до складу Січі, є її членом. Січова рада — загальновійськові збори, верховний орган у Запорізькій Січі; обирала військову старшину та вирішувала найважливіші питання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. січовий — Січови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. січовий — СІЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до Січ¹. Вийшовши на берег, утікачі почимчикували розшукувати січове начальство (Добр., Очак. розмир, 1965, 62); // Належний Січі, січовикам. — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Словник української мови в 11 томах
  6. січовий — Січовий, -а, -е Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. ЗОЮР. І. 63. Січові гості. Кул. Словник української мови Грінченка