1. Великий тлумачний словник сучасної мови

січовий

січови́й

-а, -е.

Прикм. до Січ I.

|| Належний Січі, січовикам.

|| Власт. Січі, січовикам.

|| Який входить до складу Січі, є її членом.

Січова рада — загальновійськові збори, верховний орган у Запорізькій Січі; обирала військову старшину та вирішувала найважливіші питання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. січовий — січови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. січовий — [с'ічовий] м. (на) -вому/-чоув'ім, мн. -чоув'і Орфоепічний словник української мови
  3. січовий — СІЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до Січ¹. Вийшовши на берег, утікачі почимчикували розшукувати січове начальство (С. Добровольський); // Належний Січі, січовикам. – В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки! (П. Словник української мови у 20 томах
  4. січовий — Січови́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. січовий — СІЧОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до Січ¹. Вийшовши на берег, утікачі почимчикували розшукувати січове начальство (Добр., Очак. розмир, 1965, 62); // Належний Січі, січовикам. — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Словник української мови в 11 томах
  6. січовий — Січовий, -а, -е Принадлежащій Сѣчи, изъ Сѣчи. Первую часть на Покрову Січовую да на Спаса Межигорського оддали. ЗОЮР. І. 63. Січові гості. Кул. Словник української мови Грінченка