табунний

табу́нний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. табунний — [табун:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  2. табунний — ТАБУ́ННИЙ, а, е. Прикм. до табу́н 1. Коні були баскі і добре виїжджені. Рівним, широким клусом плавно домчали вони Ісмагула до табунного стану (З. Словник української мови у 20 томах
  3. табунний — -а, -е. Прикм. до табун 1). Табунне конярство — метод розведення коней, при якому тварин протягом цілого року утримують у табунах з тривалим перебуванням на пасовищах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. табунний — ТАБУ́ННИЙ, а, е. Прикм. до табу́н 1. Коні були баскі і добре виїжджені. Рівним, широким клусом плавно домчали вони Ісмагула до табунного стану (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  5. табунний — Табунний, -а, -е Табунный, изъ табуна. Словник української мови Грінченка