табунний
Табунний, -а, -е
Табунный, изъ табуна.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- табунний — табу́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- табунний — [табун:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
- табунний — ТАБУ́ННИЙ, а, е. Прикм. до табу́н 1. Коні були баскі і добре виїжджені. Рівним, широким клусом плавно домчали вони Ісмагула до табунного стану (З. Словник української мови у 20 томах
- табунний — -а, -е. Прикм. до табун 1). Табунне конярство — метод розведення коней, при якому тварин протягом цілого року утримують у табунах з тривалим перебуванням на пасовищах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- табунний — ТАБУ́ННИЙ, а, е. Прикм. до табу́н 1. Коні були баскі і добре виїжджені. Рівним, широким клусом плавно домчали вони Ісмагула до табунного стану (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах