1. Орфографічний словник української мови

татарник

тата́рник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. татарник — ТАТА́РНИК, у, ч. Бур'ян із колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям; чортополох, будяк. І кричали над ними орли в дикім полі, І татарник палав, мов на плечах козацьких шлики (М. Словник української мови у 20 томах
  2. татарник — -у, ч. Бур'ян із колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям; чортополох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. татарник — ТАТА́РНИК (бур'ян з колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям); ЧОРТОПОЛО́Х (народна назва). Жовтенькі листочки, з краплинами чистого багрянцю, лежали під кущами татарнику (П. Кочура); Дід Ілько.. викосив увесь чортополох кругом хати (І. Рябокляч). Словник синонімів української мови
  4. татарник — ТАТА́РНИК, у, ч. (Опороrdоп L.). Бур’ян із колючим листям і стеблом та з червоно-бузковим суцвіттям; чортополох. І кричали над ними орли в дикім полі, І татарник палав, мов на плечах козацьких шлики (Нагн., Зустрічі.. Словник української мови в 11 томах
  5. татарник — Татарник, -ка м. раст. a) Onopordon Acanthium L. Анн. 232. б) Sanguisorba officinalis. Шух. І. 22. Словник української мови Грінченка