1. Орфографічний словник української мови

тикання

ти́кання 1

іменник середнього роду

встромлювання

ти́кання 2

іменник середнього роду

звертання на 'ти'

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тикання — ТИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ти́кати¹ 1–3, 5 й ти́катися¹ 1. ТИ́КАННЯ², я, с. Дія за знач. ти́кати². Анна почулася в душі враженою тиканням несимпатичної дівчини. Вони були вправді в однаковім віці, але... (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  2. тикання — I -я, с. Дія за знач. тикати I 1-3), 5) й тикатися I 1). II -я, с. Дія за знач. тикати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тикання — Ти́кання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тикання — ТИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ти́кати¹ 1-3, 5 й ти́катися¹ 1. ТИКАННЯ, я, с. Дія за знач. тикати. Анна почулася в душі враженою тиканням несимпатичної дівчини. Вони були вправді в однаковім віці, але… (Коб., II, , ). Словник української мови в 11 томах
  5. тикання — Тикання, -ня с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты». Словник української мови Грінченка