тикання
ТИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ти́кати¹ 1-3, 5 й ти́катися¹ 1.
ТИКАННЯ, я, с. Дія за знач. тикати.
Анна почулася в душі враженою тиканням несимпатичної дівчини. Вони були вправді в однаковім віці, але… (Коб., II, , ).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тикання — ти́кання 1 іменник середнього роду встромлювання ти́кання 2 іменник середнього роду звертання на 'ти' Орфографічний словник української мови
- тикання — ТИ́КАННЯ¹, я, с. Дія за знач. ти́кати¹ 1–3, 5 й ти́катися¹ 1. ТИ́КАННЯ², я, с. Дія за знач. ти́кати². Анна почулася в душі враженою тиканням несимпатичної дівчини. Вони були вправді в однаковім віці, але... (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- тикання — I -я, с. Дія за знач. тикати I 1-3), 5) й тикатися I 1). II -я, с. Дія за знач. тикати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тикання — Ти́кання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тикання — Тикання, -ня с. 1) Втыканіе, тыканіе. 2) Разговоръ на «ты». Словник української мови Грінченка