1. Орфографічний словник української мови

титулка

ти́тулка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. титулка — ТИ́ТУЛКА, и, ж., розм. Те саме, що Ти́тульна сторі́нка (див. ти́тульний). – Я навіть ту присвяту з сонета переніс на титулку. Більш за те: хочу розшифрувати ваші ініціали у повне ім'я (А. Головко); Бува, на титулці написано: роман. Насправді ж це... обман! (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  2. титулка — -и, ж., розм. Те саме, що Титульна сторінка (див. титульний). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. титулка — ТИ́ТУЛКА, и, ж., розм. Те саме, що Ти́тульна сторі́нка ( див. ти́тульний). — Я навіть ту присвяту з сонета переніс на титулку. Більш за те: хочу розшифрувати ваші ініціали у повне ім’я (Головко, II, 1957, 489); Бува, на титулці написано: роман. Словник української мови в 11 томах