1. Орфографічний словник української мови

тичиння

тичи́ння

іменник середнього роду

тичинки

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тичиння — ТИЧИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до тичи́нка. Поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом, що вилися вгору по тичинню (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. тичиння — -я, с., розм. Збірн. до тичинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тичиння — ТИЧИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до тичи́нка. Поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом, що вилися вгору по тичинню (Фр., VI, 1951, 27). Словник української мови в 11 томах