1. Великий тлумачний словник сучасної мови

тичиння

тичи́ння

-я, с., розм.

Збірн. до тичинка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тичиння — тичи́ння іменник середнього роду тичинки розм. Орфографічний словник української мови
  2. тичиння — ТИЧИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до тичи́нка. Поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом, що вилися вгору по тичинню (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. тичиння — ТИЧИ́ННЯ, я, с., розм. Збірн. до тичи́нка. Поза кашицями йшли скопані грядки з фасолею й горохом, що вилися вгору по тичинню (Фр., VI, 1951, 27). Словник української мови в 11 томах