1. Орфографічний словник української мови

трилистий

трили́стий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трилистий — ТРИЛИ́СТИЙ, а, е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  2. трилистий — -а, -е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трилистий — ТРИЛИ́СТИЙ, а, е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб., II, 1955, 214). ∆ Трили́стий бобівни́к див. бобівни́к трили́стий. Словник української мови в 11 томах