трилистий
ТРИЛИ́СТИЙ, а, е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками.
Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (Коцюб., II, 1955, 214).
∆ Трили́стий бобівни́к див. бобівни́к трили́стий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трилистий — трили́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- трилистий — ТРИЛИ́СТИЙ, а, е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- трилистий — -а, -е. Який має листя, розділене натроє; із трійчастими листками. Великий тлумачний словник сучасної мови