1. Орфографічний словник української мови

трюкач

трюка́ч

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюкач — Штукар, див. жонглер, фокусник Словник чужослів Павло Штепа
  2. трюкач — ТРЮКА́Ч, а́, ч., розм. 1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.). 2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. трюкач — -а, ч., розм. 1》 Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.); штукар. 2》 Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трюкач — ТРЮКА́Ч, а́, ч., розм. 1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.). 2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах