1. Словник української мови в 11 томах

трюкач

ТРЮКА́Ч, а́, ч., розм.

1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.).

2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюкач — трюка́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. трюкач — Штукар, див. жонглер, фокусник Словник чужослів Павло Штепа
  3. трюкач — ТРЮКА́Ч, а́, ч., розм. 1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.). 2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. трюкач — -а, ч., розм. 1》 Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.); штукар. 2》 Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови