трюкач
трюка́ч
-а, ч., розм.
1》 Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.); штукар.
2》 Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трюкач — трюка́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- трюкач — Штукар, див. жонглер, фокусник Словник чужослів Павло Штепа
- трюкач — ТРЮКА́Ч, а́, ч., розм. 1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.). 2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
- трюкач — ТРЮКА́Ч, а́, ч., розм. 1. Той, хто володіє мистецтвом виконувати трюки (у 1 знач.). 2. Хто-небудь, схильний до трюкацтва (у 2 знач.). Словник української мови в 11 томах