тріпонути

Значення в інших словниках

1. тріпонути — ТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого – що і без прям. дод., розм. 1. Підсил. до трі́пнути. Чайка тріпонула крилами і впала на сніг (М. Трублаїні); Зінько хвацько тріпонув чубом (В. Кучер); Командуючий привітно тріпонув його руку (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
2. тріпонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. 1》 Підсил. до тріпнути. 2》 Підсил. до тріпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тріпонути — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Словник синонімів української мови
4. тріпонути — ТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., розм. 1. Підсил. до трі́пнути. Чайка тріпонула крилами і впала на сніг (Трубл., Крила.., 1947, 6); Зінько хвацько тріпонув чубом (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах