тріпонути

тріпону́ти

у, -неш, док., однокр., перех. і неперех., розм.

1》 Підсил. до тріпнути.

2》 Підсил. до тріпнути.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпонути — тріпону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тріпонути — ТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого – що і без прям. дод., розм. 1. Підсил. до трі́пнути. Чайка тріпонула крилами і впала на сніг (М. Трублаїні); Зінько хвацько тріпонув чубом (В. Кучер); Командуючий привітно тріпонув його руку (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
  3. тріпонути — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Словник синонімів української мови
  4. тріпонути — ТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., розм. 1. Підсил. до трі́пнути. Чайка тріпонула крилами і впала на сніг (Трубл., Крила.., 1947, 6); Зінько хвацько тріпонув чубом (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах