1. Словник синонімів української мови

тріпонути

БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Дервіші бігли юрмами попереду процесії, несамовито верещали, від їх вереску чманів народ, бився в конвульсіях (Р. Іваничук); Риба.. тріпалась, побивалась в сітці (І. Нечуй-Левицький); — А вони не кусаються? — поцікавився Сашко, обережно поглядаючи на рудого кота, що вже перестав тіпатися (М. Чабанівський); А він (щупак) тріпоче та стрибає в кошику (З. Тулуб). — Мемете!.. Меметику мій, — тріпотіла в її обіймах Шафіге (З. Тулуб); Перед невеличкими боковими вівтарями Лади й Діда частенько курився пахучий яловець і тріпоталися різані їм в жертву голуби — дар тухольських дівчат і парубків (І. Франко). — Пор. бо́рсатися, 1. сі́патися, 1. тремті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпонути — тріпону́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тріпонути — ТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого – що і без прям. дод., розм. 1. Підсил. до трі́пнути. Чайка тріпонула крилами і впала на сніг (М. Трублаїні); Зінько хвацько тріпонув чубом (В. Кучер); Командуючий привітно тріпонув його руку (Іван Ле і... Словник української мови у 20 томах
  3. тріпонути — -ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех., розм. 1》 Підсил. до тріпнути. 2》 Підсил. до тріпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тріпонути — ТРІПОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех., розм. 1. Підсил. до трі́пнути. Чайка тріпонула крилами і впала на сніг (Трубл., Крила.., 1947, 6); Зінько хвацько тріпонув чубом (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах