тріпонутися

БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Дервіші бігли юрмами попереду процесії, несамовито верещали, від їх вереску чманів народ, бився в конвульсіях (Р. Іваничук); Риба.. тріпалась, побивалась в сітці (І. Нечуй-Левицький); — А вони не кусаються? — поцікавився Сашко, обережно поглядаючи на рудого кота, що вже перестав тіпатися (М. Чабанівський); А він (щупак) тріпоче та стрибає в кошику (З. Тулуб). — Мемете!.. Меметику мій, — тріпотіла в її обіймах Шафіге (З. Тулуб); Перед невеличкими боковими вівтарями Лади й Діда частенько курився пахучий яловець і тріпоталися різані їм в жертву голуби — дар тухольських дівчат і парубків (І. Франко). — Пор. бо́рсатися, 1. сі́патися, 1. тремті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпонутися — тріпону́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тріпонутися — ТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр., розм. Підсил. до трі́пну́тися. Тріпонувсь Федір Пилипович, наче хлюпнув хтось холодним на нього (А. Іщук); Тріпонувсь орел крилами, Вгору голову підняв (Я. Словник української мови у 20 томах
  3. тріпонутися — -нуся, -нешся, док., однокр., розм. Підсил. до тріпнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тріпонутися — ТРІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр., розм. Підсил. до трі́пну́тися. Тріпонувсь Федір Пилипович, наче хлюпнув хтось холодним на нього (Іщук, Вербівчани, 1961, 344); Тріпонувсь орел крилами, Вгору голову підняв (Щог. Словник української мови в 11 томах