1. Орфографічний словник української мови

тужавий

тужа́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тужавий — див. твердий Словник синонімів Вусика
  2. тужавий — ТУЖА́ВИЙ, а, е. Щільний, тугий, не м'який. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків (О. Гончар); Глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців (П. Загребельний); // Налитий, пругкий. Словник української мови у 20 томах
  3. тужавий — -а, -е. Щільний, тугий, не м'який. || Налитий, пругкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тужавий — ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди... Словник синонімів української мови
  5. тужавий — ТУЖА́ВИЙ, а, е. Щільний, тугий, не м’який. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків (Гончар, III, 1959, 165); Глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців (Загреб. Словник української мови в 11 томах