тужавий
ТУЖА́ВИЙ, а, е. Щільний, тугий, не м’який.
По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків (Гончар, III, 1959, 165);
Глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців (Загреб., Диво, 1968, 33);
// Налитий, пругкий.
Пахучі, тужаві Наші яблука й груші — найкращі сорти! (Дор., Єдність, 1950, 45);
Тиша первозданна, тільки жайворонки видзвонюють у вишині та шелестить тужавий колос (Цюпа, На крилах.., 1961, 329).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тужавий — тужа́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- тужавий — див. твердий Словник синонімів Вусика
- тужавий — ТУЖА́ВИЙ, а, е. Щільний, тугий, не м'який. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків (О. Гончар); Глина тужавими брусками лежала на широкій липовій дошці і ждала доторку пальців (П. Загребельний); // Налитий, пругкий. Словник української мови у 20 томах
- тужавий — -а, -е. Щільний, тугий, не м'який. || Налитий, пругкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тужавий — ТВЕРДИ́Й (який важко піддається стискуванню, згинанню, різанню тощо), ЦУПКИ́Й, КРУТИ́Й розм., ШТИ́ВНИЙ діал.; ЗАТВЕРДІ́ЛИЙ (ЗАТВЕ́РДЛИЙ), ЗАТУЖА́ВІЛИЙ (який став таким); ДЕРЕВ'ЯНИ́СТИЙ (як дерево); ТУГИ́Й, ТУЖА́ВИЙ (про плоди... Словник синонімів української мови