1. Орфографічний словник української мови

тітонька

ті́тонька

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тітонька — ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (О. Ковінька); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Словник української мови у 20 томах
  2. тітонька — -и, ж., розм. Пестл. до тітка. || Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тітонька — Ті́тонька, -ньки, -ньці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. тітонька — ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (Ковінька, Кутя.., 1960, 5); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Словник української мови в 11 томах
  5. тітонька — Тітка, -ки ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030. Словник української мови Грінченка