тітонька
ті́тонька
-и, ж., розм.
Пестл. до тітка.
|| Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тітонька — ті́тонька іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- тітонька — ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (О. Ковінька); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Словник української мови у 20 томах
- тітонька — Ті́тонька, -ньки, -ньці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тітонька — ТІ́ТОНЬКА, и, ж., розм. Пестл. до ті́тка. Я хотів ще словечко сказати, та за мене заступилася рідна тітонька Явдоха (Ковінька, Кутя.., 1960, 5); // Пестливо-шанобливе звертання до жінки, звичайно старшої за віком. Словник української мови в 11 томах
- тітонька — Тітка, -ки ж. 1) Тетка. Дядько не батько, а тітка не мати. Ноя. 2) Всякая замужняя женщина. Тітко! а де тут Тарасова хата? Шейк. 3) Лихорадка. Александров. у. ум. тітонька, тіточка. Мандрівочка — рідна тіточка. Ном. № 11030. Словник української мови Грінченка