ув'язнювати

Значення в інших словниках

1. ув'язнювати — (поміщати до тюрми) саджати, замикати, в’язнити. Словник синонімів Полюги
2. ув'язнювати — АРЕШТОВУВАТИ; (до тюрми) замикати, запаковувати, УПАКОВУВАТИ; ід. садовити на хліб і воду <�на казенний хліб>. Словник синонімів Караванського
3. ув'язнювати — див. карати Словник синонімів Вусика
4. ув'язнювати — УВ'Я́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УВ'ЯЗНИ́ТИ, ню, ниш, док., кого. Позбавляючи волі, поміщати у в'язницю. Складаючи до шухляди нові й нові зшитки, Гоголь почував себе мов тюремник, що ув'язнює з примусу власних дітей (О. Полторацький); – Добродію!... Словник української мови у 20 томах
5. ув'язнювати — -юю, -юєш, недок., ув'язнити, -ню, -ниш, док., перех. Позбавляючи волі, поміщати у в'язницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ув'язнювати — УВ'ЯЗНИ́ТИ (помістити у в'язницю, позбавити волі); КИ́НУТИ, ВКИ́НУТИ, ЗАМКНУ́ТИ, ПОСАДИ́ТИ розм., ПОСАДОВИ́ТИ, ЗАСАДИ́ТИ розм. (перев. із сл. в тюрму, за грати, в кримінал і т. ін.). — Недок. Словник синонімів української мови