1. Орфографічний словник української мови

удочеряти

удочеря́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удочеряти — УДОЧЕРЯ́ТИ (ВДОЧЕРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДОЧЕРИ́ТИ (ВДОЧЕРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого. Брати на себе батьківські права і обов'язки стосовно до дитини жіночої статі; брати за дочку. – Я вирішив, – раптом сказав лісничий, – удочерити Улянку. Їй буде в мене непогано (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  2. удочеряти — (вдочеряти), -яю, -яєш, недок., удочерити (вдочерити), -рю, -риш, док., перех. Брати на себе батьківські права та обов'язки стосовно до дитини жіночої статі; брати за дочку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удочеряти — УДОЧЕРЯ́ТИ (ВДОЧЕРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УДОЧЕРИ́ТИ (ВДОЧЕРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех. Брати на себе батьківські права і обов’язки стосовно до дитини жіночої статі; брати за дочку. — Я вирішив, — раптом сказав лісничий, — удочерити Улянку. Їй буде в мене непогано (Донч., IV, 1957, 63). Словник української мови в 11 томах