укопаний

уко́паний 1

дієприкметник

виритий

уко́паний 2

дієприкметник

закріплений у заглибленні

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укопаний — УКО́ПАНИЙ¹ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (з народної пісні). УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹. Словник української мови у 20 томах
  2. укопаний — I (вкопаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укопати I. II див. вкопаний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укопаний — як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
  4. укопаний — УКО́ПАНИЙ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (Коломийки, 1969, 48). УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹. Словник української мови в 11 томах