укопаний
уко́паний
I (вкопаний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до укопати I.
II див. вкопаний I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- укопаний — уко́паний 1 дієприкметник виритий уко́паний 2 дієприкметник закріплений у заглибленні Орфографічний словник української мови
- укопаний — УКО́ПАНИЙ¹ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (з народної пісні). УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹. Словник української мови у 20 томах
- укопаний — як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
- укопаний — УКО́ПАНИЙ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (Коломийки, 1969, 48). УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹. Словник української мови в 11 томах