1. Фразеологічний словник української мови

укопаний

як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний); Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко). як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький). як у зе́млю вко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укопаний — уко́паний 1 дієприкметник виритий уко́паний 2 дієприкметник закріплений у заглибленні Орфографічний словник української мови
  2. укопаний — УКО́ПАНИЙ¹ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (з народної пісні). УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹. Словник української мови у 20 томах
  3. укопаний — I (вкопаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укопати I. II див. вкопаний I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укопаний — УКО́ПАНИЙ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (Коломийки, 1969, 48). УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹. Словник української мови в 11 томах