умовчаний

умо́вчаний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умовчаний — УМО́ВЧАНИЙ (ВМО́ВЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до умовча́ти (вмовча́ти); // умо́вчано (вмо́вчано), безос. пред. Розпитувач, хоч із виду був лагідний, вдачі виявився непоступливої, вертати назад не поспішав. Хто та як направив його на Єльчині сліди – про це теж умовчано (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах