1. Орфографічний словник української мови

упливати

уплива́ти 1

дієслово недоконаного виду

віддалятися

рідко

уплива́ти 2

дієслово недоконаного виду

вливатися кудись — про річку; плавно входити

уплива́ти 3

дієслово недоконаного виду

діяти певним чином на когось, щось

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упливати — <�ВПЛИВАТИ > 1. <док. УПЛИСТИ, УПЛИВТИ>, (- річку) вливатися; 2. <док. ВПЛИНУТИ>, мати <�справляти> вплив, діяти, з. ділати; (шкідливо) відбиватися. Словник синонімів Караванського
  2. упливати — УПЛИВА́ТИ¹ (ВПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПЛИВТИ́ (ВПЛИВТИ́), УПЛИСТИ́ (ВПЛИСТИ́), иву́, иве́ш; мин. ч. упли́в, упливла́, ло́ і упли́в, уплила́, ло́; рідко УПЛИ́НУТИ (ВПЛИ́НУТИ), ну, неш, док. 1. Пливучи по воді, віддалятися. Словник української мови у 20 томах
  3. упливати — I (впливати), -аю, -аєш, недок., упливти (впливти) і уплисти (вплисти), -иву, -ивеш; мин. ч. уплив, упливла, упливло і уплив, уплила, уплило; і рідко уплинути (вплинути), -ну, -неш, док. 1》 Пливучи по воді, віддалятися. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упливати — ВПАДА́ТИ (УПАДА́ТИ), ВЛИВА́ТИСЯ (УЛИВА́ТИСЯ), ВПЛИВА́ТИ (УПЛИВА́ТИ), ВТІКА́ТИ (УТІКА́ТИ) рідше. — Док.: впа́сти (упа́сти), вли́тися (ули́тися), вплисти́ (уплисти́), втекти́ (утекти́). Словник синонімів української мови
  5. упливати — УПЛИВА́ТИ¹ (ВПЛИВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УПЛИВТИ́ (ВПЛИВТИ́) і УПЛИСТИ́ (ВПЛИСТИ́), иву́, иве́ш; мин. ч. упли́в, упливла́, ло́ і упли́в, уплила́, ло́; і рідко УПЛИ́НУТИ (ВПЛИ́НУТИ), ну, неш, док. 1. Пливучи по воді, віддалятися. Словник української мови в 11 томах