уродитися

уроди́тися

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уродитися — [ўродитиес'а] = вродитися -роуджус'а, -одиес':а, -одиец':а, -од'ац':а; нак. -дис'а, -роуд'іц':а Орфоепічний словник української мови
  2. уродитися — УРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. уродитися — див. уроджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уродитися — як (мов, на́че і т. ін.) із (з-під) землі́ ви́рости (уроди́тися, ви́ринути) / вироста́ти (вирина́ти). Несподівано з’явитися де-небудь. — Як із землі виросла сестра Аркадія з пісним обличчям, з побожно згорненими на животі руками (М. Фразеологічний словник української мови
  5. уродитися — НАРОДИ́ТИСЯ (про дитину або маля тварини — з'явитися на світ), РОДИ́ТИСЯ, УРОДИ́ТИСЯ (ВРОДИ́ТИСЯ) рідше, ЗНАЙТИ́СЯ (НАЙТИ́СЯ) розм., ЗРОДИ́ТИСЯ рідше, ПОРОДИ́ТИСЯ рідше; ВИ́ЛУПИТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  6. уродитися — Уроди́тися, -джу́ся, -дишся, -дяться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. уродитися — УРОДИ́ТИСЯ див. уро́джуватися. Словник української мови в 11 томах
  8. уродитися — Урожатися, -жаюся, -єшся сов. в. уродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Родиться. Хто дурнем уродився, тому дурнем і вмерти. Ном. № 6150. Який вродивсь, таким і вмерти. Ном. № 3209. 2) Урожаться, уродиться. Там вони врожаються і цвітуть. О. 1862. VIII. 16. Словник української мови Грінченка