уродити
уроди́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уродити — УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), оджу́, о́диш, док. 1. кого. Народити. – Та одна ж нас матінка уродила, Та не одну долю нам уділила (з народної пісні); Так був бідний єден чоловік. Словник української мови у 20 томах
- уродити — (вродити), -оджу, -одиш, док. 1》 перех. Народити. 2》 неперех. Дати урожай. 3》 неперех. Вирости, дозріти гарним, у добрій кількості (про злаки, овочі, плоди фруктових дерев і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- уродити — НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет. Словник синонімів української мови
- уродити — УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), оджу́, о́диш, док. 1. перех. Народити. — Та одна ж нас матінка уродила, Та не одну долю нам уділила (Укр. нар. пісні, 2, 1965, 127); Швидко по весіллю вона захорувала і вродила синка (Фр., II, 1950, 111). 2. неперех. Дати урожай. Словник української мови в 11 томах
- уродити — Уродити, -ся см. урожати, -ся. Словник української мови Грінченка