1. Орфографічний словник української мови

урослий

уро́слий 1

дієприкметник

зарослий

діал.

уро́слий 2

дієприкметник

який вріс у що-небудь

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урослий — УРО́СЛИЙ¹ (ВРО́СЛИЙ), а, е, діал. Дієпр. акт. до урости́1. Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (Марко Вовчок); Той берег наш, урослий очеретом. І наш лелечий двір, де на гнізді з вербовим мінаретом старий лелека молиться до зір (Л. Костенко). УРО́СЛИЙ² див. вро́слий¹. Словник української мови у 20 томах
  2. урослий — I (врослий), -а, -е, діал. Дієприкм. акт. мин. ч. до урости I. II див. врослий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. урослий — УРО́СЛИЙ¹ (ВРО́СЛИЙ), а, е, діал. Дієпр. акт. мин. ч. до урости́¹. Двір був великий, урослий розкішним зеленим деревом (Вовчок, VI, 1956, 253). УРО́СЛИЙ² див. вро́слий¹. Словник української мови в 11 томах