усидіти

уси́діти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. усидіти — УСИ́ДІТИ (ВСИ́ДІТИ), джу, диш, док. 1. Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не впасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін. [Горпина:] Що це ми сидимо, пхаємось коло стола!.. Сядьмо, куми, долі!... Словник української мови у 20 томах
  2. усидіти — (всидіти), -джу, -диш, док. 1》 Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не упасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін. 2》 Примусити себе спокійно сидіти на місці, не зважаючи на свої бажання, почуття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. усидіти — Уси́діти, уси́джу, уси́диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. усидіти — УСИ́ДІТИ (ВСИ́ДІТИ), джу, диш, док. 1. Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не упасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін. [Горпина:] Що це ми сидимо, пхаємось коло стола!.. Сядьмо, куми, долі!... Словник української мови в 11 томах
  5. усидіти — Усидіти, -джу, -диш гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116. Словник української мови Грінченка