усичувати

Значення в інших словниках

1. усичувати — УСИ́ЧУВАТИ¹ (ВСИ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УСИ́ТИ́ТИ (ВСИ́ТИТИ), уси́чу́, уси́ти́ш, док., що. Те саме, що си́тити. Зрітимуть злаки, зрітиме й сподіванка, що надходить кінець безліттю, буде де худобу випасти, буде чим себе уситити (Д. Словник української мови у 20 томах
2. усичувати — -ую, -уєш, недок., уситити, усичу, уситиш, док., перех., діал. Вбирати (див. вбирати I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. усичувати — УСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., УСИ́ТИ́ТИ, уси́чу́, уси́ти́ш, док., перех., діал. Вбирати¹ 1. Він [вітер] летить здалеку,.. всичує в себе і тишу села, і клекіт міста (Коцюб., І, 1955, 388). Словник української мови в 11 томах