установник
устано́вник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- установник — УСТАНО́ВНИК, а, ч. Особа, яка є засновником комерційної або некомерційної організації. Установником управління є власник майна (з мови документів); Якщо договором про управління передбачено надання разових замовлень, такі замовлення засвідчуються установником управління особисто (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
- установник — -а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- установник — УСТАНО́ВНИК, а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Словник української мови в 11 томах