установник

устано́вник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. установник — УСТАНО́ВНИК, а, ч. Особа, яка є засновником комерційної або некомерційної організації. Установником управління є власник майна (з мови документів); Якщо договором про управління передбачено надання разових замовлень, такі замовлення засвідчуються установником управління особисто (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
  2. установник — -а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. установник — УСТАНО́ВНИК, а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Словник української мови в 11 томах