1. Словник української мови у 20 томах

установник

УСТАНО́ВНИК, а, ч.

Особа, яка є засновником комерційної або некомерційної організації.

Установником управління є власник майна (з мови документів);

Якщо договором про управління передбачено надання разових замовлень, такі замовлення засвідчуються установником управління особисто (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. установник — устано́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. установник — -а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. установник — УСТАНО́ВНИК, а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Словник української мови в 11 томах