установник
УСТАНО́ВНИК, а, ч. Той, хто встановлює що-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- установник — устано́вник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- установник — УСТАНО́ВНИК, а, ч. Особа, яка є засновником комерційної або некомерційної організації. Установником управління є власник майна (з мови документів); Якщо договором про управління передбачено надання разових замовлень, такі замовлення засвідчуються установником управління особисто (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
- установник — -а, ч. Той, хто встановлює що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови