1. Орфографічний словник української мови

учитати

учита́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учитати — УЧИТА́ТИ (ВЧИТА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що, розм. 1. Змогти прочитати що-небудь написане. Роман сам дивується, що він .. не вчитає букваря (С. Васильченко); А кому я записку зоставлю? Батькові, чи Мартинові, що навряд чи й учитають її? (А. Словник української мови у 20 томах
  2. учитати — (вчитати), -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Змогти прочитати що-небудь написане. 2》 перен. Зрозуміти, виявити що-небудь з виразу очей, обличчя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. учитати — УЧИТА́ТИ (ВЧИТА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Змогти прочитати що-небудь написане. Роман сам дивується, що він.. не вчитає букваря (Вас., І, 1959, 63); А кому я записку зоставлю? Батькові, чи Мартинові, що навряд чи й учитають її? (Тесл. Словник української мови в 11 томах