1. Орфографічний словник української мови

фланкувати

фланкува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фланкувати — ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється. 2. Прикривати, підтримувати з флангу. Словник української мови у 20 томах
  2. фланкувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. 1》 військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється. || Прикривати, підтримувати з флангу. Фланкувати берег. 2》 Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фланкувати — ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється; // Прикривати, підтримувати з флангу. Словник української мови в 11 томах