фланкувати
ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех.
1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється;
// Прикривати, підтримувати з флангу.
Міцні масивні квадратні бастіони [Ужгородського замку] трохи виступають уперед і фланкують рів вздовж кріпосної стіни (Знання.., 5, 1966, 26);
Фланкувати берег.
2. Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фланкувати — фланкува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- фланкувати — ФЛАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що і без прям. дод. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється. 2. Прикривати, підтримувати з флангу. Словник української мови у 20 томах
- фланкувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і неперех. 1》 військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється. || Прикривати, підтримувати з флангу. Фланкувати берег. 2》 Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови