фібула
фі́була
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фібула — ФІ́БУЛА, и, ж. Металева застібка для одягу, що вживалася від бронзового віку до раннього середньовіччя. Місцеві майстри виробляли для готів дорогі оздоби – фібули, браслети тощо з срібла та золота (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- фібула — -и, ж. Металева застібка для одягу, що вживалася від бронзового віку до раннього середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фібула — Декоративна деталь одягу; використовувалась як застібка від епохи бронзи до кінця античності. Універсальний словник-енциклопедія
- фібула — ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Словник синонімів української мови
- фібула — ФІ́БУЛА, и, ж. Металева застібка для одягу, що вживалася від бронзового віку до раннього середньовіччя. Фібули є важливим, а іноді і єдиним матеріалом при датуванні древніх пам’яток (Археол., VIII, 1953, 76). Словник української мови в 11 томах