фібула

ЗА́СТІБКА (пристосування для скріплення чого-небудь — на одязі, взутті, сумках, футлярах і т. ін.), ЗА́ЩІПКА, ПРЯ́ЖКА, ФІ́БУЛА, ЗА́ЩІБКА рідко, ЗА́СТІЖКА рідко, ЗАПО́НА заст., КЛЯ́МРА (КЛЯ́МБРА) діал. Всі краєвиди степу, укріплень, могил батирів і річок, берегів Аральського моря.. наклеїли на ватман і віддали оправити в розкішний альбом з палітуркою із тисненої шкіри з бронзовими застібками та платівкою (З. Тулуб); Книжки були здорові, в шкуратяній оправі, з жовтими защіпками, з червоними та золотими смужками на корінцях (І. Нечуй-Левицький); Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (І. Нечуй-Левицький); Ходили (люди) на торзі у барвистих платнах (одежі) з оксамиту, ..атласу, із тонкими мереживами вподовж пол і золотими запонами (С. Скляренко); За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (В. Гжицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фібула — фі́була іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фібула — ФІ́БУЛА, и, ж. Металева застібка для одягу, що вживалася від бронзового віку до раннього середньовіччя. Місцеві майстри виробляли для готів дорогі оздоби – фібули, браслети тощо з срібла та золота (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. фібула — -и, ж. Металева застібка для одягу, що вживалася від бронзового віку до раннього середньовіччя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фібула — Декоративна деталь одягу; використовувалась як застібка від епохи бронзи до кінця античності. Універсальний словник-енциклопедія
  5. фібула — ФІ́БУЛА, и, ж. Металева застібка для одягу, що вживалася від бронзового віку до раннього середньовіччя. Фібули є важливим, а іноді і єдиним матеріалом при датуванні древніх пам’яток (Археол., VIII, 1953, 76). Словник української мови в 11 томах