1. Орфографічний словник української мови

ханжити

ханжи́ти

дієслово недоконаного виду

удавати з себе набожного або доброчесного

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханжити — ХАНЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Виконуючи своє зобов'язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  2. ханжити — -жу, -жиш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ханжити — ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. ханжити — ХАНЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Виконуючи своє зобов’язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Бурл., Напередодні, 1956, 81). Словник української мови в 11 томах