1. Словник української мови в 11 томах

ханжити

ХАНЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного.

Виконуючи своє зобов’язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Бурл., Напередодні, 1956, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханжити — ханжи́ти дієслово недоконаного виду удавати з себе набожного або доброчесного розм. Орфографічний словник української мови
  2. ханжити — ХАНЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Виконуючи своє зобов'язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  3. ханжити — -жу, -жиш, недок., розм. Удавати з себе набожного або доброчесного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ханжити — ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови